...
Реєструйся

Про індексацію грошових доходів населення


ЗАКОН
УКРАЇНИ

Про
індексацію грошових доходів населення

Закон
введено в дію з дня опублікування – 7 серпня 1991 року
(згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР
 від 3 липня 1991 року N 1283-XII)

Дію цього
Закону зупинено 
(згідно з Декретом Кабінету Міністрів України 
від 9 грудня 1992 року N 7-92) 

Дію цього
Закону відновлено з 1 січня 1997 року
 (у зв’язку з втратою чинності Декрету Кабінету Міністрів України
 від 9 грудня 1992 року N 7-92
згідно із Законом України
 від 21 листопада 1996 року N 534/96-ВР)

Із змінами
і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 25 квітня 1997 року N 234/97-ВР
(Законом України від 25 квітня 1997 року N 234/97-ВР
 цей Закон викладено в новій редакції),
 від 7 лютого 2002 року N 3027-III,
 від 6 лютого 2003 року N 491-IV
(Законом України від 6 лютого 2003 року N 491-IV
 цей Закон викладено у новій редакції),
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 98 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008)

Цей Закон визначає
правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної
спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання
встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього
життєвого рівня населення України.

Стаття 1.
Визначення термінів

Для цілей цього Закону
терміни вживаються в такому значенні:

індексація грошових
доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами
України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість
частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

індекс споживчих цін –
показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги,
які купує населення для невиробничого споживання;

поріг індексації –
величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації
грошових доходів населення.

Стаття 2.
Об’єкти індексації грошових доходів населення

Індексації підлягають
грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не
мають разового характеру:

пенсії;

стипендії;

оплата праці (грошове
забезпечення);

суми виплат, що
здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування;

суми відшкодування
шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а
також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в
разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів
України може встановлювати інші об’єкти індексації, що не передбачені частиною
першою цієї статті.

Соціальні виплати, що
мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на
поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію
тощо), а також допомога у зв’язку з вагітністю і пологами індексації не
підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення
розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної
спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового
мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв’язку із зростанням
прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

(частину
третю статті 2 замінено двома частинами
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 98 розділу II Закону
України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного
Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)


Індексації підлягають
грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для
відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Стаття 3.
Обчислення індексу споживчих цін

Індекс споживчих цін
обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним,
публікується в офіційних періодичних виданнях.

Стаття 4.
Підстави для проведення індексації

Індексація грошових
доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін
перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу
споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим
підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення
подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих
цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг
індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових
доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця,
що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові
доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції
випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у
зв’язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.

(статтю 4
доповнено частиною п’ятою згідно із
 Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Стаття 5.
Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення

Підприємства, установи
та організації підвищують розміри оплати праці у зв’язку з індексацією за
рахунок власних коштів.

Підприємства, установи
та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України,
підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку з
індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об’єднання громадян
підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій,
інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної
допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів
загальнообов’язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів
Державного бюджету України.

Індексація стипендій
особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Стаття 6.
Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв’язку із зростанням
цін

У разі виникнення
обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення
визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в
межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп
населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення
індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

(стаття 6 у
редакції Закону
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 98 розділу II Закону
України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного
Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)


Стаття 7.
Індексація грошових доходів населення за рішенням органів місцевого
самоврядування

За рішенням органів
місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету може
здійснюватися індексація грошових доходів населення з урахуванням регіонального
індексу споживчих цін, якщо він не нижчий, ніж у цілому по Україні, та в межах
регіонального прожиткового мінімуму для працездатної особи, затвердженого в
розмірі, не нижчому від встановленого відповідно до Закону України “Про
прожитковий мінімум”.

Стаття 8.
Порядок перегляду розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати
праці

Перегляд розмірів
державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов,
визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом
місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав,
визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не
залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Стаття 9.
Порядок фінансування здійснення індексації грошових доходів населення

Індексація грошових
доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних
коштів.

У разі коли дохід, що
виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних
джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного
джерела пропорційно його частці в загальному доході.

Стаття 10.
Порядок врахування об’єктів індексації

Індексація доходів
працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи
за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються
в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує
прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Оплата праці студентів
та учнів денних відділень навчальних закладів індексується в розмірі, що з
урахуванням стипендії не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної
особи.

Пенсія працюючих
пенсіонерів індексується в розмірі, що з урахуванням оплати праці не перевищує
прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Частину четверту статті
10 виключено 

(згідно із Законом
України
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 98 розділу II Закону
України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного
Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)


Стаття 11.
Участь громадськості в роботі по підготовці проведення індексації грошових
доходів населення

Представники
професійних спілок та їх об’єднань, жіночих, молодіжних, ветеранських
громадських організацій та громадських організацій споживачів беруть участь у
спостереженнях за зміною цін і тарифів на товари та послуги, що реалізуються
населенню, та у спостереженнях за зміною рівнів заробітної плати працівників
галузей народного господарства.

Порядок участі
представників громадських організацій у зазначених спостереженнях визначається
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12.
Громадські експертні ради з питань індексації

При Кабінеті Міністрів
України, при обласних державних адміністраціях, при виконавчих органах міських
рад міст Києва та Севастополя за участю однакової кількості представників
відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і
громадських організацій, зазначених у статті 11 цього Закону, створюються
громадські експертні ради з питань індексації із статусом дорадчих органів.

Члени громадських
експертних рад з питань індексації працюють на громадських засадах.

Матеріальне та
організаційно-технічне забезпечення експертних рад з питань індексації
здійснюється за рахунок того органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування, при якому вони створені.

Громадські експертні
ради з питань індексації розглядають:

щомісячні звіти органів
виконавчої влади в галузі статистики про результати спостережень за зміною цін
і тарифів на товари та послуги та за зміною рівнів заробітної плати працівників
галузей народного господарства;

інформації про
результати участі представників громадських організацій у спостереженнях за
зміною цін і тарифів на товари та послуги та у спостереженнях за зміною рівнів
заробітної плати працівників галузей народного господарства.

Громадські експертні
ради з питань індексації мають право отримувати в органах виконавчої влади
інформацію щодо рівнів цін і заробітної плати. На вимогу представників
громадськості громадськими експертними радами проводиться експертиза
результатів спостережень за зміною цін і тарифів на товари та послуги і
проведення додаткових обстежень із залученням незалежних фахівців. Висновки
такої експертизи є обов’язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом
виконавчої влади в галузі статистики під час визначення індексу споживчих цін.

Стаття 13.
Гласність у роботі по встановленню індексу споживчих цін

Щомісячні звіти
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі
статистики про результати спостережень за зміною цін і тарифів на товари та
послуги, що реалізуються населенню, та про результати спостережень за зміною
рівнів заробітної плати працівників галузей народного господарства, а також
рішення громадської експертної ради з питань індексації при Кабінеті Міністрів
України публікуються в газеті “Урядовий кур’єр”.

Щомісячні звіти
місцевих органів виконавчої влади в галузі статистики про результати
спостережень за зміною цін і тарифів на товари та послуги, що реалізуються
населенню, та про результати спостережень за зміною рівнів заробітної плати
працівників галузей народного господарства, а також рішення місцевих
громадських експертних рад з питань індексації публікуються в друкованих
засобах масової інформації того органу, при якому створені ці експертні ради, і
за його рахунок.

Стаття 14.
Контроль за додержанням законодавства про індексацію грошових доходів населення

Контроль за додержанням
законодавства про індексацію грошових доходів населення здійснюється
відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Стаття 15.
Відповідальність за порушення законодавства про індексацію грошових доходів
населення

За порушення
законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи
притягаються до відповідальності відповідно до закону.

Стаття 16.
Порядок вирішення спорів з питань індексації грошових доходів населення

Спори, що виникають з
питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку.

Стаття 17.
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає
чинності з 1 січня 2003 року.

2. До приведення
законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші
нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому
Закону.

3. Кабінету Міністрів
України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної
Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із
цим Законом;

привести свої рішення у
відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення
центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів
у відповідність із цим Законом.

 

 

Голова
Верховної Ради

Української РСР

 
Л. КРАВЧУК 

м.
Київ

3 липня 1991 року
N 1282-XII