ШАМБІР Наталія Василівна, завідувач Секретаріату Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів
На сьогоднішній день у нас закладаються такі основи пенсійного забезпечення, що про свою майбутню пенсію ми повинні будемо думати з самого початку своєї трудової діяльності. Наша пенсія у майбутньому має складатись з трьох умовних рівнів: тобто, сьогоднішня солідарна система (І рівень), частинка пенсії із другого рівня — це обов’язкова накопичувальна система, і частинка пенсії, хто захоче, із недержавного пенсійного забезпечення (ІІІ рівень).
На сьогодні пенсіонер може отримати пенсію лише з солідарної системи та з недержавних пенсійних фондів (тобто з І та ІІІ рівнів). Щодо запровадження ІІ рівня, то це питання активно вивчається, оскільки є дуже багато питань, від яких залежить наскільки ефективним він буде. Звичайно — є досвід інших країн. До речі світова криза показала як сильні так і слабкі місця цієї системи. Все це треба враховувати задля того, щоб побудувати таку систему, яка б не копіювала щось чуже, а відповідала нашим реаліям.
Щодо практичних питань солідарної системи
1. Звернення за призначенням пенсії
Згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі — Порядок 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах (далі — Пенсійний фонд) за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. У разі якщо особа, якій призначається пенсія, є недієздатною, заява подається опікунами (піклувальниками) за місцем їх проживання (реєстрації).
Заява про призначення пенсії працюючим громадянам подається працівником до Пенсійного фонду через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі — посадова особа). За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації).
Порядком 22-1 передбачено, що оформлення всіх документів та подання їх до органу, що призначає пенсію, здійснюється посадовою особою у 10-денний термін з дня одержання заяви. Якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, до Пенсійного фонду подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково у строки, передбачені пунктом 5 цього Порядку.
Проте у деяких випадках доцільно подати документи до Пенсійного фонду у максимально можливий пізніший термін.
Зупинимося більш детально на цьому питанні.
Згідно із статтею 45 Закону 1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Днем звернення за пенсією вважається день приймання Пенсійним фондом заяви про призначення пенсії. У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, Пенсійний фонд письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії.
Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія за згодою особи призначається за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону № 1058, тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, якщо зібрані всі документи, то до Пенсійного фонду можна йти зразу ж.
Якщо ж деякі документи не готові (зроблено запит до інших підприємств, установ, організацій (чи архівних органів), або в інших випадках, де є велика ймовірність довготривалого їх оформлення), доцільно звернутися до Пенсійного фонду перед закінченням тримісячного терміну. Це дасть можливість використати максимально можливий термін для оформлення документів для призначення пенсії — 6 місяців.
Приклад 1. Особа досягла пенсійного віку 01.02.2010 року. Заяву із відповідними документами, крім документів про зарплату (зроблено запит до організації, яка знаходиться в Росії), подано 26.04.2010 р. За таких обставин для призначення пенсії з 02.02.2010 р. останній термін подання документів про зарплату — 25.07.2010 року.
Приклад 2. Особа досягла пенсійного віку 01.02.2009 року. Заяву із відповідними документами, крім документів про зарплату, подано 20.02.2009 р. За таких обставин для призначення пенсії з 02.02.2009 р. останній термін подання документів про зарплату — 19.05.2009 року.
2. Слід звернути увагу на необхідність повідомлення органів Пенсійного фонду України про зарахування пенсіонера на роботу.
Загальне правило — пенсія за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» призначається і виплачується незалежно від факту роботи пенсіонера та розміру його заробітку. Проте необхідно знати, що пенсійна виплата дуже часто складається не лише з так званої чистої пенсії (пенсії, яка визначена в залежності від стажу і зарплати), але і з додаткових доплат, надбавок, підвищень. Так, наприклад, тільки непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні неповнолітніх дітей, призначається надбавка на дітей (на сьогодні це 150 грн. на кожну дитину); працюючим пенсіонерам пенсія індексується лише після індексації зарплати (якщо таке право виникає); є особливості при визначенні розміру пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком — таке право мають лише непрацюючі пенсіонери; є рішення Уряду щодо встановлення додаткових доплат до пенсій у фіксованих розмірах тільки непрацюючим пенсіонерам. Якщо своєчасно не повідомити про влаштування на роботу, то у пенсіонера виникає переплата пенсії, яка, відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», стягується на підставі рішення органу Пенсійного фонду незалежно від волі пенсіонера.
Окремо хочу зупинитися на пенсії за вислугу років. Особливістю цього виду пенсії є те, що ця пенсія призначається лише у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи (пункт 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22 — 1, зареєстрованою у Мінюсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Звертаю увагу на те, що коли особа досягла віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058 (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), але продовжує одержувати пенсію за вислугу років, пенсія у період роботи на посаді, яка дає право на цей вид пенсії, не виплачується. Таким пенсіонерам необхідно звернутися до районного управління Пенсійного фонду за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком. Тільки після дотримання цих вимог особа матиме право працювати на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років.
Автоматично перевести пенсіонера з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не можна, оскільки це не передбачено законодавством. Навпаки, законом чітко визначені терміни призначення, перерахунку пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. Все це здійснюється лише на підставі письмової заяви пенсіонера.
Щодо підвищення пенсії дітям війни
У статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте єдиним Законом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частиною третьою статті 28 якого закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, — виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Конституційний Суд України Ухвалою від 19 травня 2009 року № 27-у/2009 установив, що «непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем».
На розгляд Верховної Ради України подавалися відповідні законодавчі пропозиції щодо врегулювання цього питання, але, на жаль, на сьогодні ця прогалина не усунена і дітям війни пенсія підвищується на 49 грн. 80 коп.
Чи має право підприємство відмовитися від виплати пільгової пенсії, яка призначена за рахунок коштів підприємства?
Відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року. № 36.
Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, які призначені відповідно до п. «а» і «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім крім тих, які призначені особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України), відшкодовуються підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці, з дня призначення такої пенсії до досягнення особою загальновстановленого пенсійного віку.
Такі пенсії виплачуються щомісяця незалежно від того, чи надійшли вже кошти на їх відшкодування чи ні. Відмовитись від відшкодування таких пенсій підприємства, організації не мають права. У разі наявності таких фактів відповідні заходи щодо примусового стягнення коштів здійснюються органами Пенсійного фонду.
Водночас, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуання (як і Законом України «Про пенсійне забезпечення») підприємствам та організаціям (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) надано право за рахунок власних коштів призначати пенсію на пільгових умовах (тобто із зниженням пенсійного віку) працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених вищезазначеним Списком N 1 та Списком № 2. Право на таку пенсію також визначається за результатами атестації робочих місць.
Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міінстрів України від 18.07.2007 року № 937.
Згідно із цим Порядком, виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Спірні питання щодо перерахування коштів для виплати і доставки пільгової пенсії вирішуються відповідно до законодавства.
Тобто у цьому випадку, у разі відмови підприємства чи організації від перерахування коштів, пенсія не буде виплачуватися. У таких випадках, особа, якій призначена відповідна пенсія, має право звернутися за захистом свої прав до суду.
Чи може працівниця перейти з пенсії по трудовому каліцтву на пенсію за віком? Чи залишиться при цьому частина пенсії, яка виплачується від нещасних випадків на виробництві?
Особі, яка визнана інвалідом внаслідок трудового каліцтва, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та, зокрема, щомісячна страхова виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
При досягненні такою особою пенсійного віку вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із збереженням щомісячної страхової виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
