Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати

ЗАКОН
УКРАЇНИ

Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати
заробітної плати

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до
таких законодавчих актів України:

1. У статті 115 Кодексу
законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N
50, ст. 375):

1) частину першу
викласти в такій редакції:

“Заробітна плата
виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені
колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним
органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на
представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів
– представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше
двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних
днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється
виплата”;

2) після частини другої
доповнити новою частиною такого змісту:

“Розмір заробітної
плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним
актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової
організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом
органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і
уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично
відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу)
працівника”.

У зв’язку з цим частину
третю вважати частиною четвертою.

2. У статті 24 Закону
України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995
р., N 17, ст. 121; 2005 р., N 2, ст. 31):

1) частину першу
викласти в такій редакції:

“Заробітна плата
виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені
колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним
органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на
представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів
– представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше
двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти
календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який
здійснюється виплата”;

2) після частини другої
доповнити новою частиною такого змісту:

“Розмір заробітної
плати за першу половину місяця визначається колективним договором або
нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної
профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками,
обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично
відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу)
працівника”.

У зв’язку з цим частини
третю – п’яту вважати відповідно частинами четвертою – шостою.

II. Прикінцеві
положення

1. Цей Закон набирає
чинності через місяць з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів
України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої
нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд
міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.