ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
від 02.12.2015 р. N 5159/0/4.4-06/6/ДП-15
Державна служба України з питань праці розглянула Ваш лист та повідомляє.
Закон України “Про охорону праці” (далі – Закон) є спеціальним законом, який регулює правові відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Функції, права та обов’язки роботодавця визначаються Господарським кодексом України (далі – Кодекс). Так, п. 1 ст. 65 Кодексу встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Згідно з п. 2 ст. 65 Кодексу власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства (п. 3 ст. 65 Кодексу).
Відповідно до п. 5 ст. 65 Кодексу керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці тощо (ст. 4 Закону).
Таким чином, якщо власник підприємства відповідно до статуту або інших установчих документів підприємства представляє інтереси цього підприємства (наділений повноваженнями керівника з правом підпису), він є відповідальною особою за організацію роботи такого підприємства, у тому числі за стан охорони праці на підприємстві, відповідно до законодавства України має пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Ст. 18 Закону встановлено пряму норму щодо проходження навчання з питань охорони праці. Порядок проведення такого навчання регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі – Типове положення).
Порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб визначено у розділі 5 Типового положення.
Відповідно до п. п. 5.1 – 5.2 та додатка 3 до п. 5.1 Типового положення проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, керівники, заступники керівників, головні спеціалісти, керівники основних виробничих та технічних служб підприємств, установ і організацій, об’єднань підприємств незалежно від форм власності та характеру виробничої діяльності, які безпосередньо пов’язані з організацією безпечного ведення робіт.
Крім того, згідно з розділом 4 Типового положення щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці проходять посадові особи та інші працівники, які безпосередньо на робочих місцях виконують роботи, зазначені у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.
Згідно з вимогами ст. 13 Закону роботодавець розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства щодо працівників у галузі охорони праці.
| Заступник Голови | О. Румежак |
