Державна фіскальна служба в листі від 11.02.2016 р. № 2262/5 / 99-99-17-03-03-16 нагадала, що з 1 січня 2016 внесено зміни до Закону про ЄСВ в частині скасування утримання єдиного внеску із заробітної плати застрахованих осіб та встановлення для роботодавців єдиного внеску в розмірі 22% бази нарахування, визначеної ст. 7 Закону.
Частиною другою ст. 7 Закону про ЄСВ передбачено, що для осіб, яким після звільнення нарахована заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно ст. 2 Закону “Про оплату праці” в структуру додаткової заробітної плати включаються, зокрема, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Таким чином, якщо працівникові після звільнення нараховано премію за відпрацьований час, на таку виплату поширюється дія частини другої ст. 7 Закону про єдиний соціальний внесок.
Частиною четвертою ст. 9 Закону про ЄСВ визначено, що обчислення єдиного внеску за попередні періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.
Тобто якщо суми премій за жовтень, листопад 2011 року нараховуються в 2016 році, то єдиний внесок на такі премії обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску 22%, чинного на день нарахування.
У разі нарахування та виплати роботодавцем сум грошових компенсацій невикористаних щорічних (основної та додаткових) відпусток та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівникові після його звільнення єдиний внесок на такі суми не нараховується, оскільки суми зазначених грошових компенсацій і допомоги не є платою за відпрацьований час, а роботодавець не має обов’язку страхувальника щодо звільненого працівника.
Разом з тим, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ установлено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170.
Згідно п. 5 розд. I Переліку відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, що виплачується за рішенням суду, не є базою нарахування єдиного внеску.
